Адвокатська етика: її завдання та роль у суспільному житті

          Професія адвоката передбачає високі стандарти щодо особи адвоката. Така особа має характеризуватися безсумнівною моральною силою, відповідальним ставленням до виконання професійних обов'язків, відданістю справі. Суспільство пред’являє до адвоката особливі вимоги. Адже кожна людина бажає бачити захисника своїх прав незалежним, принциповим, компетентним, чесним та порядним, таким, що виявляє загальний високий рівень освіти та культури.

          Знання чинного законодавства, опанування усього арсеналу юридичних засобів досягнення бажаного результату, не завжди є достатнім для здобуття високого фахового рівня юриста. Досить часто виникають ситуації, коли тільки моральна складова (культура, принципи, внутрішнє переконання) стає наріжним каменем у конфліктних ситуаціях.

         Дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил розглядається світовою адвокатською спільнотою як необхідна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві.

          Адвокатська етика – це наука про моральні вимоги до адвоката, про моральні відносини, які виникають у ході здійснення адвокатської діяльності. Та про моральні приписи, якими адвокат керується при здійсненні адвокатської діяльності. Адвокатська етика пронизує діяльність кожного адвоката, забезпечує довіру суспільства до адвокатури, дозволяє розв'язувати професійні проблеми.

         Адвокатська етика покликана обґрунтувати зміст морального ідеалу юриста-адвоката, дослідити причини та форми деформацій морально-професійної свідомості та запропонувати засоби їх подолання. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у статтях 11, 21, 31, 32, 34 встановлює дотримання етичних вимог як професійний обов'язок адвоката. Положення статтях 6, 11, 21, 22, 28 Закону за своїм змістом є етико-правовими. Переважну більшість етичних норм містять нормативні акти адвокатської корпорації, у першу чергу, Правила адвокатської етики.

Виникнення адвокатської етики та історичний шлях її розвитку

         Адвокатська етика сформована традиціями адвокатської спільноти, її історичним пошуком оптимальних форм поведінки адвоката, корпоративними нормами, які прийняті органами адвокатського самоврядування. А також положеннями законодавства України та міжнародно-правовими нормами.

          Практика впровадження правил, які повинні були дотримуватися тими, хто надавав правову допомогу, існувала ще за часів Стародавнього Риму. Проте, звичайно ж така практика не стосувалася безпосередньо адвокатів. А носила більш універсальний характер і розповсюджувалася на представників юридичної професії в цілому.

          Адвокатська етика як різновид професійної етики сягає своїм корінням XIX століття. Саме тоді відомий французький адвокат М. Молло заснував правила адвокатської професії, які до сьогодні не втратили своєї актуальності. Основними принципами, на яких ґрунтується честь адвокатури, М. Молло називав поміркованість, безкорисливість, чесність та незалежність, що серед основних засад займала місце як права, так і обов’язку. Згодом правила адвокатської етики з’явилися й у Сполучених Штатах.

          З перших днів набуття Україною незалежності, адвокатура України обрала курс на зближення правової системи держави з європейським шляхом формування судової системи, правоохоронних органів, адвокатури. На початку 90-х років Спілка адвокатів України працювала над вдосконаленням Закону України «Про адвокатуру» та проєктом Правил адвокатської етики. В законі України «Про адвокатуру» 1992 року було закріплено норму про необхідність дотримання Правил адвокатської етики як складової Присяги адвоката.

         Перші Правила адвокатської етики було схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури 1-2 жовтня 1999 року. Внаслідок активної діяльності громадської організації «Спілка адвокатів України». Закон України «Про адвокатуру» 1992 року вимагав дотримання правил адвокатської етики, як одного з найважливіших обов’язків адвоката, що він бере на себе, складаючи присягу адвоката України. Відповідно до Указу Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» від 30 вересня 1999 року повноваженнями зі схвалення правил адвокатської етики було наділено Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури. Перші в Україні Правила адвокатської етики були схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури 1-2 жовтня 1999 року внаслідок активної діяльності громадської організації «Спілка адвокатів України».