Роялті – це будь-який платіж, що отриманий в якості винагороди за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Роялті виникає тоді, коли об’єкт інтелектуальної власності передано саме в користування, а не у власність.
Об’єкти інтелектуальної власності
Роялті, може нараховуватись на будь-які:
літературні твори
твори мистецтва
наукові винаходи
комп’ютерні програми
аудіовізуальні твори
торговельні марки
секретні креслення, моделі, формули, процеси, інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау)
Виплата роялті авторам є обов’язковою для всіх користувачів творів, що використовують їх для публічного виконання. Так, наприклад, роялті авторам повинні сплачувати як телеканали і радіостанції, так і власники закладів торгівлі та харчування, в яких виконується музика.
Види роялті
У сучасній практиці застосовуються такі види роялті як – паушальний платіж, періодичні роялті, мінімальні роялті, роялті зі змінною ставкою.
Паушальний платіж є фіксованою сумою та може сплачуватися як одноразово, так і частинами на початковій стадії дії ліцензійного договору. Паушальний платіж застосовують у випадках, коли ліцензіатом є фірма, невідома на ринку, і є сумніви, чи вдасться їй налагодити успішний випуск і комерційну реалізацію ліцензійної продукції. А також у випадках, коли вкрай складно проконтролювати обсяг випуску ліцензійної продукції (є ризик неотримання ліцензіаром даних щодо випуску продукції).
Періодичні роялті – найбільш розповсюджений вид платежу, що визначається як відсоток від::
ціни продажу продукції або чистої ціни продукції, що визначається як ціна продажу продукції без вартості податків, перевезення, страхування, інсталяції;
прибутку до оподаткування або чистого прибутку;
числа виробів, вироблених за ліцензією;
загальний обсяг продукції, що вироблена ліцензіатом (кілограми вироблених матеріалів, літри красителів, кілометри оптоволокна тощо);
вартість ліцензованих виробів.
У випадку ліцензування процесу для бази роялті найбільш часто застосовується обсяг виробництва, що наводиться через вагу, об’єм, квадратні метри, погонні метри тощо.
Мінімальні роялті - це нижня межа ставки роялті. Вона відповідає мінімальній розрахунковій ціні ліцензії, на яку може погодитися ліцензіар, щоб покрити витрати, які пов’язані з розробкою об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) та продажем ліцензії. У тому числі витрати на проведення маркетингових досліджень, виплату винагороди авторам ОІВ, ноу-хау, право використання яких надається ліцензіату.
Зазвичай мінімальні роялті застосовуються як застереження при неосвоєнні предмету ліцензії ліцензіатом у строк, та невипуску продукції із застосуванням об’єкту інтелектуальної власності. При цьому як альтернатива розірванню договору може встановлюватися можливість сплати ліцензіатом мінімальних роялті на певний строк.
Роялті зі змінною ставкою використовується для різних обсягів виробництва продукції з застосування об’єктів інтелектуальної власності. При збільшенні обсягів виробництва ставка роялті зменшується. Також ставка роялті може зменшуватися при збільшенні обсягів продаж.
База нарахування Єдиного внеску
Відповідно до Закону України №2464, базою нарахування єдиного внеску для платників, є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. У тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт за цивільно-правовими договорами. Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок затверджено постановою КМУ №1170. Відповідно до цієї постанови винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, видавництв, установ мистецтва та оплата їх праці, що нараховується за ставками авторської винагороди, не є базою нарахування єдиного внеску.
