Коли ти платиш податки? Завжди!

Достатній рівень життя громадян країн світу знаходиться під впливом податків, які вони сплачують їй. Податкова система здатна стати драйвером залучення інвестицій або аргументом на користь еміграції. Українська податкова система зараз відштовхує інвесторів та гальмує розвиток економіки. Згідно ч.1 ст.67 Конституції України “Кожен громадянин України зобов’язаний сплачувати податки й збори в порядку і розмірах, встановлених законом...”. Економічно розвинені держави, такі як: США, Велика Британія, Канада, Італія, Франція, Німеччина, побудовані у закономірній співзалежності “держава — громадянин”. З боку держави, обов’язок — забезпечувати раціональний розподіл податків і покращувати рівень життя населення різних соціальних груп, а з боку громадянина обов’язок — своєчасно сплачувати їх. Розвиток держави ґрунтується на активності і бажанні громадян її розвивати. Сплата податків відбувається через податкові органи, в результаті чого до державного бюджету надходять:

податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)
податок на додану вартість (ПДВ)
податок на нерухомість
земельний податок
мито при експорті чи імпорті товарів
акцизні збори
військовий збір

Прямі податки сплачуються безпосередньо з доходу або майна (наприклад, податок на доходи фізичних осіб). Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування (зарплати, земельної ділянки, цінних паперів). Кінцевим платником є той, хто отримує дохід чи володіє майном. Вони відображаються:

до найманого працівника або особи, яка виконує роботу за цивільно-правовою угодою, застосовуються три платежі: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18% заробітної плати; військовий збір — 1,5% зарплати; єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22% нараховується на суму, яка виплачується працівникам, і сплачується за рахунок компанії
плата за нерухомість — фізичні та юридичні особи, а також нерезиденти, які мають у власності об'єкти нерухомості, мають сплачувати податок на нерухомість, якщо площа квартир та житлових будинків більше ніж 60 та 120 м².

Податкова система та правові норми окремої країни визначають податки у повсякденному житті її населення, які можуть сплачуватися навіть неусвідомлено “непрямі податки”, які закладені в ціни товарів та послуг, отже чим більше ми купуємо, тим більше сплачуємо. У повсякденному житті ми стикаємося з ними щодня:

відвідуючи улюблену кав’ярню, вартість чашки кави або чаю, яку ви придбаєте, в основному, включає податок на додану вартість, який становить 20%. Якщо кава імпортована в Україну, то включеним у ціну буде і мито
заправляючи авто на АЗС, непомітно сплачуються і податки — ПДВ на рівні 20%, акцизний збір (застосовується на специфічні види товару, включаючи і паливо, але є різним залежно від його виду) та мито.
купуючи пачку цигарок, не кожен усвідомлює, що її ціна складається з акцизу, ПДВ і роздрібного податку, що, у середньому, у сумі становить 70% її вартості. При покупці пачки цигарок середнього сегмента з 92 грн 64,4 грн складатимуть податки. Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів (мінімальний загальний акциз) передбачено на 2024 р. на рівні 2 516,54 грн за 1000 цигарок. Врахувавши прогноз акцизних надходжень від ТВ у поточному році, до бюджету держави надійде: 26 270 млн шт. = 26 270 000 000 шт * 2,51654 грн = 66 109 505 800 грн (66,11 млрд грн) за планованим акцизним оподаткуванням.

Економіст Жан Симонд де Сисмонді висвітлив суть взаємозв’язку між державою і громадянином у податках: «Податок — ціна, що сплачується громадянином за отримані ним насолоди від громадського порядку, справедливості правосуддя, забезпечення свободи особи й права власності. За допомогою податків покриваються щорічні витрати держави, і кожен платник податків бере участь у такий спосіб у загальних витратах, чинених заради нього й заради його співгромадян». Тому навіть “непрямі податки”, які на перший погляд є незначними, слугують сплатою державі за ті блага, з якими ми стикаємося у повсякденному житті.