Негативні наслідки затвердження Національної стратегії доходів
27 грудня 2023 року уряд затвердив Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки, розроблену Міністерством фінансів. Головна мета Стратегії посилити фіскальну спроможність України, адаптувати податкове та митне законодавства до стандартів ЄС, а також створити стимули для післявоєнного відновлення та економічного зростання країни. Однак попри своє призначення експерти прогнозують негативні наслідки затвердження Стратегії.
Зокрема, хоча Національна стратегія доходів покликана реформувати спрощену систему оподаткування, виключивши юридичних осіб, запровадивши запобіжники для зменшення зловживань та збільшивши ставки податків до рівня загального режиму, але це не призведе до зменшення зловживань великим бізнесом. Такі норми на практиці призведуть до перетворення спрощеної системи на наближену до загальної, нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, яких приваблювала у спрощеній системі її простота, відсутність обліку та помірні ставки. Це, своєю чергою, призведе до масової тінізації. Попередня спроба знищення спрощеної системи оподаткування у 2010 році призвела до масових протестів, і закінчилася втратою 2.2 млн легальних робочих місць у секторі малого бізнесу. Окрім того, Україна може втратити єдину перевагу, завдяки якій останні роки зростали інноваційні галузі, не набувши інших переваг. Спроби утискання лише спрощеної системи оподаткування, як інструментарію потенційного уникнення від оподаткування, без розв’язання проблеми агресивної податкової поведінки з боку великих та надвеликих компаній — є неефективними. Також запропанове Стратегією скасування спрощеної системи для аграрного сектору є недоцільним, бо це єдина перевага українських фермерів, яка компенсувала значні дотації, дешеві кредити, якісну судову систему тощо, які надаються аграріям країн ЄС. Простота оподаткування і неможливість ухилення є дуже значними перевагами в умовах села як для платників, так і для податкової.
Також рішення щодо відновлення прогресивної шкали ставок ПДФО не є оптимальним для України. У 2004 році від прогресивної шкали відмовилися через її значні недоліки. Підвищена ставка зменшує стимули до праці — чим вище ставка податку, тим меншою є мотивація людини працювати та заробляти більше. Це може призвести до ухилення від оподаткування, ускладнення адміністрування, порушення принципу справедливості.
Крім того, надання податковій повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках без рішення суду та кримінальних проваджень та право накладати арешт на рахунки/майно та блокувати їх до повного погашення податкового боргу також без рішення суду створює підґрунтя для корупції.
Як висновок через відсутність європейських інклюзивних якісних інституцій — застосування лише європейських інструментів призведе до збільшення корупції, тиску на бізнес правоохоронних та перевіряючих органів, посилення тінізації економіки.