Рейтинг схем ухилення від податків
Міжнародна Асоціація присяжних сертифікованих бухгалтерів (ACCA) оприлюднила результати дослідження. В ньому стверджується, що українська тіньова економіка становить майже 46% від офіційного ВВП. За оцінкою уряду, частка тіньової економіки дещо менша й дорівнює приблизно 35%.
У статті зазначені основні схеми ухилення від податків, що завдають збитків на суму близько 6-10% від офіційного ВВП України. Враховуючи, що частка податків (із так званими соціальними внесками включно) у ВВП країни становить близько 32,5%, це означає, що розглянуті правопорушення становлять 50-80% від тіньової частки. Решта, пов’язана з повністю неофіційною діяльністю, яку ще важче дослідити.
На першому місці знаходяться податкові гавані або офшорні зони
Експерти підрахували, що річний відтік українського капіталу становить приблизно 10% від ВВП, а майже ¾ експортних контрактів України є «непрямими», тобто проходять через офшори. Якщо врахувати, що експорт становить близько половини офіційного ВВП, значить, бюджет втрачає близько 2% від ВВП внаслідок приховування прибутків у податкових гаванях. Відтак, потенційні прибутки від податку на прибуток підприємств зменшуються майже вдвічі.
На другому місці розташувалися порушення митних правил, незаконне виробництво та індустрія «конвертаційних центрів»
Збитки від кожної з них становлять від 1 до 3% ВВП: це порушення митних правил (контрабанда та «сірий» імпорт), індустрія «конвертаційних центрів» та незаконне виробництво (здебільшого алкоголю та сільськогосподарської продукції).
За оцінками ринкових експертів, обсяги незареєстрованого виробництва міцних напоїв майже дорівнюють офіційним обсягам. А значить, бюджет недоотримує близько 10 млрд грн акцизного збору. Неофіційні сільськогосподарські культури висаджують на неофіційно орендовану землю, яка становить майже 40% від усієї ріллі. За оцінками Всеукраїнської аграрної ради, втрати доходів можуть становити 40 млрд грн, хоча консервативна оцінка говорить про 16 млрд грн. До цієї суми слід додати ще 5-10 млрд грн не уплаченного земельного податку. Мінфін оцінює втрати від неналежного збору податку у 5 млрд грн, у приблизно таку ж суму оцінюються податкові пільги, надані місцевою владою різним, переважно великим компаніям.
Ці випадки (окрім земельного податку) передбачають також низку інших порушень — контрабандний чи незаконно вироблений товар треба десь продавати. А гроші, отримані від фірм, які ухиляються від сплати податків з допомогою «конвертаційних центрів», потім використовуються для виплати зарплати «у конвертах» та хабарів.
Третє місце посіли зловживання спрощеною системою оподаткування
Через це бюджет України недоотримує близько 2,5-5 млрд грн, через те, що приватні підприємці, які по суті є найманими працівниками, не сплачують податок на доходи фізичних осіб та податок із заробітної плати. Вони сплачують 5% єдиного податку та фіксований соціальний внесок. Зазвичай, до цієї групи відносяться високооплачувані фахівці з ІТ-галузі.
Попри такі втрати активна та безжалісна боротьба з тіньовою економікою може погіршити і без того несприятливий бізнес-клімат в Україні, скоротивши невелику частку малого бізнесу та посиливши корупцію серед податківців. Виходом із скрутної ситуації може бути запровадження ліберальної фіскальної реформи, яка передбачатиме зниження вхідних бар’єрів для мікробізнесу й самозайнятості та покращення оподаткування землі. Швидше за все, після цих тіньова економіка стихійно скоротиться до масштабів, які робитимуть подальші зусилля щодо її детінізації невиправданими.
