Ринок землі: відкривати чи залишити собі?

  Протягом років незалежності Верховна Рада десятки разів подовжувала мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. За цим питанням Україна залишається у компанії таких країн як Північна Корея, Венесуела, Таджикистан і Куба, де немає ринку землі. З парламентської трибуни весь цей час деякі депутати лякали українців, що у разі скасування мораторію "американці засіють все генномодифікованими культурами". Наразі президент Володимир Зеленський обіцяє покласти край цим одвічним дебатам і скасувати мораторій. Але як же ж буде насправді? За прогнозами фахівців, ціни на оренду землі після запровадження ринку зростатимуть разом із цінами на землю. Нині середня ціна оренди становить 60-80 доларів. Для власника паю у 3-4 гектари, якщо прогнози фахівців справдяться, йдеться про збільшення річного доходу приблизно у двісті доларів. Таких власників паїв в Україні близько чотирьох мільйонів. Натомість для гігантських холдингів, земельний банк яких сягає 600 тисяч гектарів, прогнозоване здорощення оренди на 60 доларів обернеться збільшенням витрат на 36 мільйонів доларів щороку. Дрібним фермерам держава має допомагати, переконаний наш адвокат напрямку правового захисту бізнесу Олександр Шевченко. Великим же компаніям достатньо ресурсів для модернізації.  

"Я вважаю, що Закон про ринок землі однозначно потрібно приймати, потрібно відкривати цей ринок, потрібно давати можливість продавати цю землю, але це не повинно бути в тому вигляді, в якому воно зараз. Поки що закон недосконалий, та й взагалі, таке серйозне питання не може вирішуватися одним законом і змінами в чинному законі. Повинні бути прийняті чітко прописані і з чіткими механізмами закони, які б передбачали правильні механізми продажу, покупки, тобто сама процедура повинна бути чітко прописана. Також земля як продукт повинна бути об'єктивно оцінена, тому що зараз вона, з огляду на її можливості та якість, має найнижчу ціну в Європі. Можливо, з часом все буде врегульовано, але на даному етапі можуть постраждати і продавці, і покупці. Що стосується безпосередньо покупців, то можна виділити громадян України; юридичних осіб, зареєстрованих в Україні; територіальних громад та державу. Зараз, на жаль, жоден з цих суб'єктів, окрім держави і великих фірм, не готові фінансово до покупки землі. У дрібного фермера немає можливостей закредитуватися (в них і так протягом усього життя тягнуться заборгованості та їхні погашення від сезону до сезону). У самому законопроекті немає системності, не враховано інтереси усіх учасників ринку, тому, я вважаю, потрібно модернізувати і приймати або одним великим законом, або декількома законами, які захищали б усіх учасників цього процесу" - коментує адвокат напрямку правового захисту бізнесу Олександр Шевченко.