Становлення податкової системи України
Новий етап розвитку економіки України розпочався з проголошенням її незалежності. І був пов'язаний з необхідністю переходу від директивних форм акумулювання та витрачання бюджетних коштів. Ці форми були притаманні усім соціалістичним країнам до ринкових форм. В результаті відбулася зміна акценту з оподаткування державних підприємств в напряму побудови податкової системи максимально наближеної до західних прототипів. Становлення податкової системи України відбувалося в умовах перманентних перетворень, які повинні були віддзеркалювати зміну економічних реалій. Відтак, зміна стратегії і цілей податкової політики, поставлених завдань на шляху розвитку економіки, ставали передумовами для проведення податкових реформ.
Перший етап становлення
Особливістю цього періоду реформування податкової системи стало істотне зростання податкового тиску на кінець 1992 року. Причиною чого стало введення акцизів і мит, а замість податку на прибуток - податку на дохід. У той же час, стягування податку на додану вартість за ставкою 28%, який розраховувався як податок з обороту, призвело до зростання інфляції. Крім того, першій податковій реформі була притаманна зміна співвідношення прямих і непрямих податків. Зміщення відбулося в напрямку збільшення непрямого оподаткування. Однак зниження ефективності виробництва і падінням ВВП накладали жорсткі обмеження на податкову систему і потребувала прийняття кардинальних заходів, які в свою чергу вимагали проведення подальших перетворень у сфері оподаткування.Другий етап становлення
Характерними особливостями другої податкової реформи в Україні можна назвати:- нестабільність і непередбачуваність податкової системи України;
- переважання прямого оподаткування над непрямим;
- збільшення фіскального тиску на начальних етапах проведення реформи;
- посилення контролю і відповідальності за ухилення від сплати податків і зборів;
- стимулювання розвитку підприємницької діяльності через введення альтернативних систем оподаткування;
- відсутність науково обґрунтованої концепції розвитку податкової системи України, яка враховувала б особливості розвитку держави.
Третій етап становлення
Характерними особливостями третьої податкової реформи були:- орієнтація на одночасний перегляд ставок всіх основних бюджетоутворюючих податків без розробки компенсаторних заходів;
- відсутність теоретичного обґрунтування концепцій реформування податкової системи;
- внесення змін без урахування особливостей інституційної та макроекономічного середовища, загальнонаціональних інтересів;
- зниження ефективності адміністрування податків;
- спрямованість реформи на удосконалення справляння основних податків і зниження податкового навантаження;
- суперечливий характер, наявність «податкових лазівок»;
- переважання прямого оподаткування над непрямим.
Четвертий етап становлення
Характерними особливостями четвертої податкової реформи були:- нестабільність і суперечливість нормативно-правових актів у сфері оподаткування, неузгодженість окремих норм;
- нерівномірний розподіл податкового тягаря, що сприяє ухиленню від сплати податків, платежів і зростання тіньової економіки;
- декларативний характер розроблених стратегій і концепцій реформування податкової системи;
- посилення контролю за сплатою податків;
- наявність необґрунтованих пільг і преференцій;
- низький рівень податкової і правової культури в суспільстві;
- високий фіскальний тиск на бізнес;
- невиправдано високі витрати на адміністрування окремих податків і зборів в порівнянні з надходженнями від них;
- обтяжливість податкової системи, обумовлена широким переліком податків, зборів, обов'язкових платежів;
- переважання непрямого оподаткування над прямим;
- наявність бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ
П'ятий етап становлення
П'ятій податковій реформі України було іманентно:- скорочення кількості податків і зборів;
- акцент на збереженні альтернативних систем оподаткування суб'єктів господарювання, з метою стимулювання їх діяльності;
- нерівномірний податковий тиск;
- збереження позицій по переважанню непрямого оподаткування над прямим;
- високий рівень ухилення від сплати податків;
- наявність ряду концепцій реформування податкової системи, які часто суперечили один одному;
- введення податкових пільг;
- нестабільність податкового законодавства;
- високе оподаткування праці;
- фіскальна спрямованість проведених реформ.