Трансфертне ціноутворення 2025: які операції під контролем
Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) в Україні вже кілька років є у фокусі податкових органів. Його завдання — запобігати виведенню прибутку за кордон через завищені чи занижені ціни у взаємних операціях із нерезидентами.
У 2025 році правила ТЦУ зазнали чергових змін: оновлено критерії, скорочено перелік «ризикових» юрисдикцій, уточнено вимоги до звітності. Для середнього й великого бізнесу це означає, що операції потрібно планувати обережніше, адже штрафи за порушення сягають сотень тисяч гривень.
Які операції контролюються у 2025 році
Господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються два критерії:
річний дохід компанії перевищує 150 млн грн;
обсяг операцій з конкретним нерезидентом перевищує 10 млн грн на рік.
Важливо: якщо йдеться про операції між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні — вони визнаються контрольованими незалежно від обсягів. Це означає, що навіть невелика угода може потрапити у звітність.
Хто вважається пов’язаними особами
У 2025 році до критеріїв додано поняття економічної залежності. Тепер нерезидент вважається пов’язаним, якщо доходи від нього становлять щонайменше 75 % доходів компанії від усіх нерезидентів і не менше 50 % загального доходу за рік.
Таким чином, навіть за відсутності формальних корпоративних зв’язків, але при суттєвій залежності від одного контрагента, операції визнаються контрольованими.
Перелік країн: кого потрібно перевіряти
Окремо контролюються операції з контрагентами з так званих «низькоподаткових» юрисдикцій. У 2025 році перелік таких держав скорочено з 78 до 46 країн.
Із нього виключені деякі юрисдикції, з якими Україна має діючі договори про уникнення подвійного оподаткування (наприклад, Кіпр чи Молдова). Водночас залишилися класичні офшори та країни, що не співпрацюють із FATF.
Для бізнесу це означає: перш ніж підписувати контракт із нерезидентом, варто перевірити його країну реєстрації — можливо, операція автоматично стане контрольованою.
Документація і звітність
Платники податків, які здійснюють контрольовані операції, зобов’язані:
подавати звіт про контрольовані операції до 1 жовтня року, що настає за звітним;
за запитом податкової надавати документацію (Local File);
у складі міжнародних груп — готувати також Master File і Country-by-Country Report.
Штрафи за неподання або несвоєчасне подання становлять від 50 до 300 прожиткових мінімумів, а також до 0,5 % суми контрольованих операцій.
Методи визначення ціни
Як і раніше, закон дозволяє застосовувати п’ять методів ТЦУ:
метод порівняльної неконтрольованої ціни (CUP),
метод перепродажної ціни,
метод «витрати плюс»,
метод розподілу прибутку,
метод чистого прибутку.
Для товарних операцій CUP залишається пріоритетним. Якщо компанія обирає інший метод, необхідно довести, що застосування CUP неможливе.
Практичні ризики для компаній
У 2025 році податкова зосередиться на перевірці:
залежності від одного великого іноземного контрагента;
товарних операцій, особливо з сировиною та енергоносіями;
операцій із нерезидентами з «ризикових» країн;
правильності обґрунтування методів у документації.
Для компаній це означає: будь-яка помилка в звіті може обійтися дорого — не лише фінансово, а й репутаційно.
2025 рік приніс у правила ТЦУ більше чіткості, але й більше вимог. Бізнес має уважно відслідковувати свої зовнішньоекономічні операції, готувати якісну документацію й завчасно перевіряти контрагентів. Це дозволить уникнути штрафів і зайвих перевірок.
