Все про Контрольовані іноземні компанії (КІК)

Контрольована іноземна компанія (КІК) – це юридична особа, зареєстрована в іноземній державі, що знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи-резидента України. Контролюючою особою є фізична або юридична особа-резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Хто підпадає під КІК?

Іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа-резидент України або юридична особа-резидент України станом на 31 грудня: 

• володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 50 і більше відсотків, або
• володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10%. За умови що декілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі. Розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
• окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Об’єкт оподаткування КІК

Об’єктом оподаткування ПДФО виступає скоригований прибуток КІК на відсоток володіння компанією на останній день звітного періоду, коли розраховується прибуток. Прибуток КІК включається до складу загального річного доходу фізичної особи, який декларується до 1 травня за попередній календарний рік.  Оподаткуванню підлягає не весь прибуток, а лише частина скоригованого прибутку КІК. Цей прибуток є пропорційною частиною того прибутку КІК, яким володіє або контролює особа-контролер на останній день звітного періоду. Скоригований прибуток контрольованої компанії вважається, як прибуток КІК до оподаткування. Далі прибуток КІК до оподаткування коригується відніманням деяких доходів для запобігання подвійному оподаткуванню. Та додаванням доходів згідно з методами українського контролю трансфертного ціноутворення, якщо КІК вів діяльність з компаніями з переліку низькоподаткових юрисдикцій.

Звільнення від оподаткування КІК

Прибуток контрольованої іноземної компанії може звільнятися від оподаткування за дотримання одночасно двох умов:

1. між Україною та юрисдикцією, в якій зареєстрована іноземна компанія, діє угода про уникнення подвійного оподаткування. Або угода про обмін інформацією;
2. Виконується будь-яка з наступних вимог:

• КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не нижчою, ніж на 5% від базової ставки податку на прибуток в Україні. Тобто ефективна ставка податку на прибуток, яку платить КІК, має бути не нижчою за 13%;
• частка пасивних доходів контрольованої компанії становить не більше 50% від загальної суми її доходів з усіх джерел.

Також є альтернативний варіант, як звільнитися від оподаткування. Це зроблено для компанії малого бізнесу, у яких сукупний дохід всіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує двох мільйонів євро. І для великих компаній, якщо КІК є публічною компанією. А також, якщо КІК здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь засновників (учасників). У такому випадку контролююча особа звільняється від зобов'язання розраховувати скоригований прибуток іноземної компанії. Але це не звільняє від зобов'язання повідомляти про придбання частки або контролю у КІК. А також від подання звіту про контрольовані іноземні компанії.  

Звітність про КІК

Звітність про КІК можна поділити на дві частини:

1. Подання повідомлення про те, що у вас є іноземна компанія.  Строк єдиний для повідомлення у всіх випадках. Повідомлення надсилається податківцям протягом 60 днів з дня початку здійснення фактичного контролю. Або припинення фактичного контролю (відчуження). Проте таке повідомлення не подають компанії, які були зареєстровані до 1 січня 2022 року. Тобто по старим компаніям до 2022 року, якщо не відбулося жодних змін, повідомлення не подається.
2. Подання самої звітності. Законодавством передбачено дві опції, з яких кожен може обрати більш зручну для себе:

• подати перший звіт про КІК до 1 травня 2023 року, або
• подати перший звіт у 2024 році, але одразу за два звітні роки: 2022 і 2023.

Для того щоб подати звітність за 2 роки одразу (за 2022 і 2023 роки) без штрафів, не потрібно нікого повідомляти. Необхідно лише підготуватися до того, щоб в 2024 році подати декларації за два роки.

Штрафи за неподання повідомлень та звітів про КІК

• За неподання звіту про КІК  очікує штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи. Встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
• За несвоєчасне подання звіту про КІК очікує штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи. Встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання. Але не більше 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

• За неповідомлення про отримання частки в іноземній юридичній особі, утворенній без статусу юридичної особи; або про початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою; або про відчуження частки в іноземній юридичній особі; або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою протягом 60 днів з моменту такого отримання або відчуження, очікує штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен такий факт;

Неподання звіту по КІК протягом 30 календарних днів, що слідують за останнім днем граничного терміну сплати штрафів, – тягне за собою штраф у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатної особи. Встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту по КІК. Але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи. Встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.