Законопроєкт про економічне бронювання
Голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха та низка інших депутатів зареєстрували законопроєкт, який передбачає запровадження так званого економічного бронювання. Законопроєкт про економічне бронювання внесли в розпал дискусії про необхідність підвищення податків. Зокрема, влада планує збільшити ставку військового збору до 5% з нинішніх 1,5% та запровадити його для ФОПів, а також підвищити ставку ПДВ на 2-3 відсоткові пункти до 22-23%.
Необхідність таких змін – брак коштів на оборону. За даними Мінфіну, за січень - квітень держава витратила на це 577,2 млрд грн, або 42,2% від річного плану. Якби кошти витрачалися рівномірно, то держава мала б витратити 33,3%.
Наразі уряд спрямовує на оборону кошти, які планував використати наприкінці року. Таким чином, уже наближено видатки на суму майже 5 млрд дол. За даними співрозмовників ЕП в Мінфіні, наразі ця сума зросла до 6 млрд дол., або 240 млрд грн.
Крім того, в армії виникають додаткові потреби на закупівлю озброєння, утримання військовослужбовців, мобілізацію та додаткові надбавки військовим, які не були враховані під час формування бюджету на 2024 рік. Загалом додаткові потреби на оборону оцінюються 500 млрд грн.
Оскільки західні партнери забороняють використовувати надане Україні фінансування на потреби оборони, то зібрати всю необхідну суму уряд має всередині країни, зокрема підвищуючи надходження від податків. Проте чи здатна економіка винести такий додатковий податковий тягар, – відкрите питання.
Бізнес дедалі гучніше скаржиться на брак кадрів. За даними опитування Мінекономіки, нестача працівників, зумовлена мобілізацією, – головна проблема для 58% роботодавців. Раніше у відомстві підрахували, що в Україні не вистачає 4,5 млн працівників для функціонування та відбудови економіки.
За даними опитування Американської торговельної палати, 81% її компаній-членів відчули вплив мобілізації на свою діяльність.
Економічне бронювання має вбити двох зайців: дозволити бізнесу зберегти критично важливих працівників від мобілізації і сприяти надходженню додаткових податків до бюджету. Принаймні так вважають автори ініціативи. При цьому вони планують запровадити низку обмежень, аби вона не «поховала» мобілізацію.
Як це працюватиме?
Розглядаються три основні моделі економічного бронювання: парламентська, урядова та змішана.
Перша, запропонована Наталухою, передбачає надання можливості компанії забронювати працівника в разі сплати за нього військового збору в розмірі 20 тис. грн на місяць (додатково до 1,5% військового збору, який сплачується). Економічне бронювання діятиме на додачу до бронювання працівників критичних сфер, яке регулюють постанови уряду. Енергокомпаніям чи підприємствам ОПК, які забронювали працівників, не потрібно буде сплачувати за них по 20 тис. грн. Підприємство, яке захоче скористатися економічним бронюванням, не повинне мати заборгованості з податків та зборів. Воно зможе забронювати до 50% усіх військовозобов’язаних працівників. Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Цю модель бронювання хочуть поширити і на ФОПів. Аби забронюватися, такому підприємцю потрібно сплатити 20 тис. грн і не мати заборгованості перед державою з податків та ЄСВ.
Іншу модель презентував заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Вона передбачає можливість уникнення мобілізації військовозобов’язаних, зарплата яких перевищує 35 тис. грн на місяць (сума податків та зборів, сплачена з таких доходів, становить приблизно 14,5 тис. грн). Цю ідею підтримує уряд.
Третій підхід – змішаний. Він передбачає надання можливості забронювати найманих працівників, зарплати яких перевищують 35 тис. грн. Та ФОПів, які сплачуватимуть збір у розмірі 20 тис. грн. Урядову та змішану концепції вноситимуть у парламент окремими альтернативними законопроєктами.
Як проходитиме бронювання?
Законопроєкт Наталухи передбачає спрощення процесу бронювання та унеможливлення ситуації, коли працівника, якого компанія хоче зберегти у штаті, мобілізують на етапі відвідин ТЦК. На такі випадки часто скаржиться бізнес.
На першому етапі компанії необхідно буде внести відомості про особу, яку вона хоче забронювати, до відповідного електронного порталу, а також надати виписку про сплату військового збору за нього за три місяці (60 тис. грн). Для ФОПа необхідно буде показати виписку про обіг коштів на рахунку за останній звітний період (квартал), яка має підтвердити, що такий ФОП працює тривалий час.
Внесені відомості перевірятиме податкова, зокрема на предмет відсутності заборгованості. Після цього працівнику нададуть «жовтий» QR-код, який підтверджує можливість його бронювання. З цим кодом людині слід протягом 60 днів оновити свої дані, не боячись бути мобілізованою. Після цього особа отримує «зелений» QR-код, який підтверджує статус заброньованого.
Надалі бронювання автоматично продовжуватиметься після сплати компанією відповідної суми.
Який фіскальний ефект це може мати?
Автори законопроєкту підрахували, що в разі запровадження економічного бронювання за умови сплати 20 тис. грн військового збору на місяць додаткові надходження до бюджету можуть становити 347,3 млрд грн на рік.
Певний економічний ефект можливий у разі ухвалення альтернативного варіанту (бронювання залежно від розміру офіційної зарплати). Навіть якщо найбільш оптимістичні очікування справдяться, це не залатає діру в бюджеті. Додаткові потреби військових у 2024 році перевищують 500 млрд грн. Якби економічне бронювання у варіанті Наталухи запрацювало з 1 липня, то непокритими залишаться понад 300 млрд грн видатків на оборону до кінця року.
Для запровадження економічного бронювання не потрібно ухвалювати закони, достатньо змінити відповідні постанови уряду. Проте Кабмін не поспішає цього робити навіть попри те, що всередині уряду є багато прихильників такого підходу. Головний камінь спотикання – позиція військових. Вони категорично проти будь-якого бронювання, особливо в умовах тиску росіян на Донбасі і Харківщині.
