Звичайні крісла та філософія «Правого діла»
Наші партнери та юристи щодня проводять зустрічі з клієнтами. Зустрічі відбуваються в затишних переговорних кімнатах, в яких можна усамітнитися для обговорення нагальних питань. Затишок клієнтів забезпечують тривіальні, на перший погляд, речі: картини, столи, крісла, вази з декоративними рослинами, колір стін тощо. Але ми рідко замислюємося над їх змістом та функціями. Пропонуємо виправити це упущення. Адже речі, як і люди, пройшли свою «еволюцію». Про цю еволюцію ми й поговоримо на прикладі звичайних крісел, які розташовані в наших переговорних кімнатах, і які є частиною філософії «Правого діла». Що являє собою ця філософія, ви дізнаєтеся з тесту нижче.
Спершу потрібно зафіксувати факт того, що всаджувати людей більше не головна функція тих незліченних крісел та стільців, які заповнюють собою журнали з меблювання та декорації. Ми сідаємо, щоб відпочити, сідаємо за стіл, щоб поїсти. Але стільці вже більше не тяжіють до столу. Сучасні м'які меблі знаходять свій самостійний зміст, а вже йому підкоряються низькі столики; і зміст цей пов'язаний не з положенням тіла, а із взаємним розміщенням співрозмовників. Розміщення крісел і стільців та складна розсадка – наприклад, гостей під час прийому – сама собою вже утворює цілий дискурс. Всі сучасні сидіння, від пуфа до канапе, від банкетки до глибокого крісла, акцентують на товариськість, на участь в розмові; у сидячій позі хіба що підкреслюється не конфронтація, а широка відкритість сучасного соціального індивіда. Немає більше ліжок, на яких лежать, немає більше стільців, на яких сидять, є лише «функціональні» сидіння, які вільно синтезують всілякі пози (а тим самим і всілякі стосунки між людьми). Саме ось ця філософія довіри та відкритості, якою пронизані меблі та речі в нашому офісі на невидимому (підсвідомому) рівні і є складовою нашої філософії. Без цього сферу податкового консалтингу неможливо уявити.
У сучасних кріслах виключається всякий моралізм: ви більше не сидите ні до кого обличчям. Сидячи на такому кріслі, неможливо сердитися, сперечатися, переконувати будь-кого. Ними визначається гнучко-невимоглива комунікабельність, з широкою, але лише ігровою відкритістю. Сидячи в такому кріслі, вам не доводиться витримувати чужий погляд або самому вдивлятися в іншу людину: вони влаштовані так, що погляд може, не соромлячись, вільно блукати по обличчях, тому що через їхню глибину і кут нахилу він «природно» виявляється десь на середньому рівні, на якійсь невизначеній висоті, де вимовляються також слова. Очевидно, фундаментальна турбота, якій відповідають такі крісла, полягає в тому, щоб ніколи не залишатися одному, але і не опинятися ні з ким віч-на-віч. У них розслабляється тіло та відпочиває погляд – найнебезпечніше, що є у тілі. І подібно до того, як первинні вимоги життя приховуються, з нашого спілкування всіляко виключається будь-яка різкість, суперечливість, тобто по суті непристойність, яка може утримуватися в прямому погляді, де агресивно проступає бажання.
Тож якщо ви звертаєтеся до «Правого діла», можете бути впевненими, що зустріч пройде в комфортній обстановці з приємними людьми, серед яких ви зможете розслабитися та поринути в атмосферу відкритості та довіри.
